Отож, поки йшли останні приготування до презентації нашого проекту, я вирішив взяти інтерв’ю в наших організаторів.
Перший, з ким мені вдалося порозмовляти, був Войцех Войшек, асистент однієї з польських груп:

- Вже останній день школи лідерів 2006, розкажи друже, як тобі працювалося?
- Як працювалося? О, супер! Дуже добре працювалося!
- Особисто в тебе які були очікування? Можливо хотів щось здобути для себе?
- Перш за все мені хотілося зустрітися та поспілкуватися з людьми з різних організацій Польщі та України, налагодити певні контакти з людьми, що проводять таку ж діяльність, що і я, мають ті ж інтереси.
- А чим ти захоплюєшся?
- О, я люблю гори а ще більше – печери!
- Як цікаво, напевно ти знайдеш тут однодумців. Як ти вважаєш, учасникам вдалося спрацюватися між собою?
- Учасники – супер. Багато людей з двох країн, з різних міст разом працюють над одним проектом. Після такої співпраці, я думаю, між цими людьми встановляться тісні контакти.
- Дякую, бажаю успіхів! Ми ще підемо з тобою в гори і полазим по печерах, правда?
- Авжеж, дякую!

Наступним, кого мені вдалося спіймати, став Томаш Шустек – координатор державних проектів, керівник польської школи лідерів

- Яка головна ідея даної школи лідерів?
- Головною ідеєю було покращити діяльність неурядових організацій з різних сфер, зміцнити їх, допомогти зробити так, щоб їх дії стали більш ефективними, щоб НУО чітко розуміли на кого і для чого вони працюють, щоб ідеї були продуманими і відповідали проблемам та потребам середовища. Також важливим моментом є те, що проводилося не тільки одне навчання, а йшла постійна дискусія з таких питань, як що таке НУО, чому їх праця є важливою, які роль та місце НУО в суспільстві. Якщо ж говорити про те, що були поєднані дві школи лідерів – українська та польська – то цим самим ми створили умови для більшого розширення простору для навчання, обміну досвіду, комунікації та інтеграції.
- Чи вдасться такий спільний проект? Чи оправдає він ваші сподівання?
- Зараз я просто захоплений і здивованим тим, що відбувається. Дивлячись на те, що відбувається, я можу говорити про те, що це майже співпадає з нашими сподіваннями. Думаю що все буде гаразд і з нетерпінням чекаю презентації.
- Чим для тебе є Школа лідерів і чому ти цим займаєшся?
- Перш за все, це установка на те, що можу тут чомусь навчитись. Черпаю енергію від роботи тут, від контакту з учасниками, спостереження та переймання досвіду від того, як вони співпрацюють, як залучаються до проекту. Це ті моменти, по яких можна бути судити, чи школа вдалася.
- Дуже дякую і до зустрічі на презентації.
- Теж дякую, до зустрічі.

Ще через деякий час мені вдалося віднайти трьох чарівних дівчат, теж причетних до організації даного проекту.
Мартина Квятковська – польський координатор проекту
Ірина Матієнко – асистент польського координатора проекту
Олена Шинаровська – український координатор проекту

- Дівчата, розкажіть будь-ласка, якою ідеєю ви керувалися, коли організовували цю школу лідерів?
Ірина Матієнко:
- Ми хотіли, щоб ви зустрілись – учасники польської та української програм. Щоб змогли співпрацювати, проявили ініціативу знизу. Будуємо спільну європейську свідомість J, міжкультурну толерантність.
Мартина Квятковська:
- Тренінги мали навчити цьому. Умови – наближені до реальних.

- Чи така спільна українсько-польська школа лідерів проводиться вперше?
Мартина Квятковська:
- Міжнародні проекти були, але в іншому, ширшому форматі. Були учасники з чотирьох країн. А українсько-польська школа лідерів проводиться вперше.

- Чим для вас є Школа лідерів і чому ви цим займаєтеся?
Мартина Квятковська:
- Цікаво працювати з міжнародною групою. Люблю працювати з активними людьми, лідерами. Переймаю в них досвід.
Ірина Матієнко:
- Це для мене вперше така велика відповідальність і я спочатку дуже нервувалася, переживала, що учасникам не буде цікаве те, що ми з Мартиною їм приготували. На цій Школі лідерів я хотіла перевірити свої сили.
Олена Шинаровська:
- Це моя робота, яка добре вписується в місію нашої організації (Європейський діалог) а саме: розвиток лідерства та налагодження міжкультурного діалогу. Я це роблю, бо сама пройшла школу лідерів. Зараз дуже цікаво порівняти свої переживання з переживаннями інших учасників цієї школи.

- А що ви думаєте про проект, над яким так натхненно працюють в даний час учасники?
Ірина Матієнко:
- Я впевнена, що буде суперрезультат, який здивує нас!
Мартина Квятковська:
- Спочатку ми боялися, що ви поділитеся на дві групи – українську та польську, і будете планувати цей проект в своїх національних групах. Після двох годин роботи ви об’єднались і почали чудово співпрацювати! І тоді я подумала, що ви дасте собі раду і добре справитесь із поставленим завданням.
Олена Шинаровська:
- Я не бачила того, що було вчора, але судячи з того, що я бaчу зранку – зовні загалом результат для нас буде напевно гарним. Але можливе й таке, що з середини деякі учасники можуть бути незадоволеними, бо вони знають всі деталі і можливо дещо буде виглядати гірше, ніж воно буде зроблене. Але це нормально, і не слід цим дуже перейматися.

- Як вам працювалося всі ці дні?
- Дуже приємно J, будемо плакати після закінчення … Але вже зараз думаємо про наступні проекти.

- Дякую вам за щиру розмову.
- Дякуєм, було приємно поспілкуватися.

Розмови провів Ярик.